Роман Шухевич (1907–1950) — командувач УПА, Української повстанської армії: збройного підпілля, що в 1940-х воювало за незалежну Україну спершу проти німецької окупації, потім проти радянської влади. Він очолив УПА в листопаді 1943-го, а з 1944-го став на чолі й підпільного уряду — УГВР, Української головної визвольної ради. Понад шість років Шухевич керував цією боротьбою, ховаючись від МГБ, радянської таємної поліції, аж поки 5 березня 1950-го його не вистежили в селі Білогорща під Львовом; із оточення він живим не вийшов.
Профіль дивиться в його тексти — накази, звернення, звіти. Перше, що видно: він майже не пише про себе «я». На шість «я» в його документах припадає десять «ми» і аж двадцять сім «вони»: світ у нього ділиться на спільноту й ворога, а окремий автор між ними майже зникає. Навіть у найвідомішому зверненні 1944 року він ховає «я» всередині «ми»:
«Ми усі — вояки УПА і всі підпільники, зокрема, і я — свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою…»
Далі профіль розбирає, як влаштована ця мова: короткий наказ, вузький словник, холодний рахунок і майже цілковита відсутність почуттів на письмі.
