Леонід Іванович Плющ

Леонід Іванович Плющ (1939, Нарин, Киргизька РСР — 2015, Бессеж, Франція) — український математик і кібернетик, співробітник Інституту кібернетики АН УРСР, член Ініціативної групи захисту прав людини в СРСР (1969) — першої правозахисної організації в Радянському Союзі. У 1972 році заарештований КДБ, упродовж 3,5 років утримувався у Дніпропетровській спеціальній психіатричній лікарні (спецпсихлікарні, що підпорядковувалась органам держбезпеки, а не системі охорони здоров'я), де отримував примусові ін'єкції галоперидолу й трифтазину. Звільнений під тиском міжнародної кампанії у листопаді 1976 року, виїхав до Франції, де прожив решту життя. Опублікував мемуари «На карнавалі історії» (Париж, 1979), шевченкознавчі роботи і публіцистику. Помер 4 червня 2015 року. Основа профілю — мемуари, самвидавні документи й публічні виступи 1976–2015 рр.

Те, як Плющ назвав свою книгу, вже багато говорить про його мислення й мову: «карнавал» — слово з Бахтіна, яке означає зворот ієрархій, де блазень стає царем, а цар — блазнем. Прикласти цей термін до радянської психіатрії означало сказати: тут усе перевернуто, безумний — це той, хто перевіряє факти, а лікарем — той, хто руйнує свідомість. Це вибір точний, не пафосний. Математик вибирає слово з точністю, як вибирають знак у формулі.

У його мові — і у мемуарах, і у пізніших виступах — постійно присутня ця подвійна рамка: він описує те, що бачив, і водночас пояснює, як саме це стало можливим. Не просто «мене катували», а «ось як катування функціонує як система».

Плющ мислить через структури. Там, де інший дисидент каже «це несправедливо», він каже «ось механізм, що робить це можливим». Математичне утворення дало йому звичку шукати за поверхнею подій — правило, що їх породжує. Кібернетика — наука про управління й зворотний зв'язок — стала для нього не просто фахом, а моделлю для розуміння, як радянська система обробляє й знищує несанкціонований сигнал.

Цей уривок побудований як таблиця втрат: спочатку що, потім що, потім що. Ієрархія від великого до малого — від ідеї до тіла. Його мислення навіть тоді, коли ліки руйнували свідомість, зберігає здатність розбирати події: він не просто страждає, він класифікує кроки власного руйнування. Це і є те, що він називає «я мусив запам'ятати все» — рішення зробити себе свідком навіть власного розпаду.

У пізніших шевченкознавчих текстах та само структурне мислення: Плющ застосовує наукові методи вивчення знаків і смислів (школи Лотмана й Бахтіна) до «Москалевої криниці», читаючи вірш як систему символів. Він не пише літературну критику у традиційному жанрі — він будує модель.