Ця сторінка розбирає характер Олени Пчілки: як вона мислила, як говорила з рідними й редакціями, що нею рухало і де її вразливі місця. Її листи — до сина, до видавництв, до галицьких редакцій — писані живою українською, динамічно, з іронічними вкрапленнями: мова людини, яка не перепитує і не пом'якшує.
Листи до сина, до видавництв, до галицьких редакцій — українська, жива, з народними формами, неологізмами, іронічними вкрапленнями. Один лист — російська (до невістки), що само по собі симптоматично: навіть суто сімейне листування вона веде українською скрізь, де адресат може зрозуміти.
Стиль письма — динамічний, без риторичних розпростерань, з частими тире і знаками оклику. Це мова людини, яка не перепитує і не пом’якшує.
Мислення — спрямоване на дію, любить усе розкладати по поличках, без емоційних відступів. Коли вона читає рукопис Руданського, результат такий:
«Що ж до поем, то вони дуже безцвітні і ніякої ваги не мають, ні історічної, ні паетичної. Почавши читать, ледве можна дочитать поему до кінця, — так нецікаво.»
Ніяких «з одного боку / з іншого». Вирок — і далі до діла.
Характерний спосіб думати — за однією дрібницею побачити ширшу проблему: вона помічає «любовника» замість «коханця» — і одразу бачить за цим відмову від своїх переконань. Або — дитяча травма з гостями, що говорили «по-московськи»: вона помічає не образу, а саме правило, яке за цим стоїть:
«Через те, що ті Гриші та Анюти не вміли говорити по-моєму, то їм же трудно, "невдобно" міняти свою мову, приміняючись до мене; то як же можна "стісняти" їх!»
І тут же бачить нерівність: чому чемності вимагають від слабшого, а не від імперського центру?
Іронія — головний спосіб думати у Пчілки. Не сатира і не гумор — саме іронія як спосіб не піддатися емоціям і водночас дати остаточну оцінку.
«Ну, а все ж то були турки, справжні, в чалмах.»
Вже смішно, і вже сказано все про дивину життя під чужою імперською владою.
Повний опис профілю особистості знаходиться в безплатному застосунку FRACTAL PLUS. Там ви зможете не тільки прочитати про характер цієї особистості, а й порівняти її зі своїм характером.
Побач за великою особистістю людину
