Пантелеймон Куліш (1819–1897) — український письменник, етнограф, перекладач і громадський діяч. Написав перший український історичний роман «Чорна рада», запровадив окремий український правопис («кулішівку»), був першим перекладачем Біблії українською. Був другом і суперником Шевченка, мав бурхливе особисте життя з щонайменше п'ятьма любовними історіями, що збереглися в записах. Один із найбільш суперечливих діячів українського відродження.
Куліш — це вибух. Не стриманий, як у Франка (спрямований на роботу), не закритий усередині, як у Грушевського (захований у щоденнику), не пом'якшений красою слова, як у Лесі Українки (поданий через іронію) — а саме вибух: у всі боки одночасно, з осколками, що ранять і оточення, і його самого.
Розробив окремий український правопис, переклав Біблію, написав перший роман — і водночас написав прихильну до Росії «Историю воссоединения Руси», яка обурила багатьох в українському середовищі. Кохав дружину пів століття — і водночас мав щонайменше п'ять любовних історій, що збереглися в записах. Був другом Шевченка — і суперничав із ним аж до зіпсованих стосунків.
Ключова формула Куліша: я — геній, і тому мені можна все. Це не цинізм і не лицемірство — це щира віра. Куліш переконаний у своїй місії настільки глибоко, що будь-який його вчинок автоматично набуває виправдання.
