Сергій Корецький

Сергій Корецький (нар. 1978, Луцьк) виріс у нафтовому бізнесі від найнижчої сходинки до першої. У групу «Континіум» прийшов охоронцем, у дев'ятнадцять сів рахувати акти звірки, згодом очолив групу, потім мережу заправок WOG. У листопаді 2022 року отримав «Укрнафту», навесні 2025 — «Нафтогаз», а 16 липня 2026 року Верховна Рада призначила його прем'єр-міністром України.

Коротко про людину: це рахівник із твердим характером, для якого світ складається з кількостей, які можна перевірити, і зобов'язань, які треба виконати. Він охоче й довго пояснює, легко переходить на розмовне слово, думає вголос із паузами й «е-е-е». Виступати не вміє й не пробує. Емоцій на люди майже не виносить: найстрашніше, що з ним трапилося, він описує кількома словами й повертається до справи. Свою правоту доводить числом, яке підписав хтось сторонній. Відповідальність бере рівно за те коло, яке йому окреслили, і за його межі не ступає: ані щоб узяти більше, ані щоб виправдовуватися.

Головна суперечність усередині: людина, яка десятиліттями будувала себе сама з нуля, публічно применшує вагу власних заслуг на найманій посаді, і водночас не має жодного сумніву у своїй правоті.

Він мислить кількостями. Будь-яку тему, від війни до кави, зводить до числа, яке можна порахувати й перевірити. Розповідаючи про завод, називає обсяг переробки й глибину; про заправки — скільки їх було до вторгнення й скільки лишилося; про власний успіх у попередній компанії — «в чотирнадцятому році це було чотири мільйони порцій кави в рік, а коли я завершував, вісімнадцятий, тридцять два чи тридцять три мільйони». Числа не витягують із нього, він приносить їх сам.

Прикметно, які саме числа він обирає. Коли треба довести результат, він заздалегідь відкидає ті показники, якими зручно хвалитися: «Можна маніпулювати доходом, можна маніпулювати операційним прибутком, можна, там, в космос закидати ці цифри… Я кажу про чистий прибуток той, який відображений в бухгалтерській звітності». Він сам звужує собі поле, обираючи той показник, який найважче підправити.

Мислить довгими відрізками часу. Улюблена формула — «Важное не бывает срочно». Це та рідкісна мить, коли він переходить на російську, і він одразу за неї перепрошує. Звідси й спосіб бачити провал: «якщо ти не робиш 3D-сейсміки, не розвідуєш нові площі… то завтрашнього дня не існує». Умовою змін для країни називає зміну поколінь: «Треба, щоб якесь ікс-покоління переродилося, щоби були ментально європейцями».

Абстракції не любить і всюди зводить їх до механіки. Розповідаючи про буріння, одразу переходить на верстати: «у них сорок два чи сорок три бурових верстати, а в нас три. Ну як ми можемо бурити більше?». Це мислення інженера-економіста: спершу порахувати наявне залізо, потім говорити про наміри.