Євген Коновалець (1891–1938) — засновник і перший голова ОУН, Організації українських націоналістів, а перед тим полковник армії Української Народної Республіки й командир Січових стрільців, одного з найдисциплінованіших українських військових з'єднань часів боротьби за незалежність 1917–1921 років. З 1922-го жив на еміграції, звідки керував підпільним рухом. Загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі: радянський агент передав йому бомбу, сховану в коробці цукерок.
Спогади «Причинки до історії української революції» — головний авторський текст Коновальця. Перше, що видно: він говорить від себе. «Я» звучить у нього раз по раз — він розповідає, вирішує, згадує від першої особи. Але текст цей особливий своєю метою — він писався, щоб спростувати чутки, які склалися довкола його вояків:
«Довкола подій з-перед ледве кількох літ починає творитися леґенда… що за нею гине сам історичний випадок.»
Тобто його спогади — це оборона. Далі профіль розбирає, як влаштована мова людини, що словом захищає свою справу й своїх людей.
