Психологічний профіль: Микола Хвильовий

Ця сторінка — психологічний портрет Миколи Хвильового: як він думав, як сперечався, що ним рухало і де він зривався. Український письменник (справжнє прізвище Фітільов), лідер літературного об'єднання ВАПЛІТЕ, автор памфлетів «Камо грядеши?» і «Думки проти течії» та гасла «Геть від Москви!»; у Громадянській війні воював на боці червоних і згодом став ідейним опонентом московського централізму.

Загальна характеристика особистості

Микола Григорович Фітільов (1893–1933), відомий під літературним псевдонімом Микола Хвильовий, — український письменник, лідер літературного об'єднання ВАПЛІТЕ, центральна фігура українського літературного відродження 1920-х років. Автор памфлетів «Камо грядеши?», «Думки проти течії», гасла «Геть від Москви!».

Перед нами революціонер-розчарувальник: у Громадянській війні воював на боці червоних, потім став ідейним опонентом московського централізму. Літературна полеміка 1925–1928 років — поворотний момент Розстріляного Відродження.

13 травня 1933 року, на 40-му році життя, після арешту друга Михайла Ялового написав у щоденнику: «За що?» — і застрелився. Самогубство Хвильового стало символічною межею між сподіваннями 1920-х і знищенням української літератури в 1930-х.

Стиль мислення

Хвильовий мислить як полеміст, якому не потрібен опонент. У памфлетах він ставить запитання і сам на них відповідає, часто в тому ж реченні: «Але кого ж ми маємо на увазі? — Не будемо критись.» Він створює суперечку всередині тексту і негайно перемагає. Будь-яке явище розкладає на два полюси — або/або, без третього варіанту, без відтінків. «Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.» Це діалог із самим собою, в якому відповідь завжди відома заздалегідь.

У листах до Зерова це мислення зникає. Замість чітких бінарних конструкцій — обривки: «Словом, достоєвщина, патологія, але застрелитися я ніяк не можу. Двічі ходив у поле...» Думка не завершується, а обривається. Людина, яка в памфлеті знає відповідь на все, в листі не може підібрати слів для головного. Хвильовий мислив про Україну, і коли ця тема вичерпувалася, залишалася тиша.