Михайло Булгаков

Хто це

Михайло Булгаков (1891–1940) народився в Києві, у родині професора Духовної академії. За фахом лікар, кілька років практикував, потім кинув медицину заради літератури. Автор «Білої гвардії», «Собачого серця», «Театрального роману» і «Майстра і Маргарити», що вийшов друком лише через 26 років після його смерті.

Нижче — портрет, зібраний за тим, як саме він будує текст.

Його мовний підпис у трьох рисах

Три риси одразу видають його. Перше: він рубає коротко — у середньому чотири-п'ять слів на речення. Друге: він майже не повторюється — те саме слово двічі трапляється в нього рідко, лексичне багатство зашкалює. Третє: він говорить майже виключно від себе — на кожні чотири «я» лише одне «ми».

Головне протиріччя, яке чути в його мові

І найцікавіше. Тон у нього сміливий, зухвалий — а мова під цим тоном весь час вагається: «якби», «мабуть», «здається» повертаються в нього раз по раз, тоді як твердих формулювань майже не знайти. Зовні зухвалець, усередині мови — суцільні застереження.

Він думає короткими ударами

Речення в нього майже без підрядних частин (складних конструкцій усього 9 на сотню) і дуже короткі. Майже чверть усіх речень — окличні. Це мова, що б'є дрібно й часто, як телеграф: видих — удар, видих — удар. Він не розгортає думку поволі; він кидає її готовою.

Він називає, а не порівнює

Образів-порівнянь у нього майже немає: густина метафор близька до нуля. Замість будувати світ через символи, він тицяє пальцем у конкретну річ — запах, предмет, звук. Це видно й далі: мислення в нього гранично конкретне, і світ він ділить начисто, без півтонів (різких «або-або» в тексті дванадцять, а пом'якшень — жодного).