Леонід Ілліч Брежнєв (1906–1982) — керівник Комуністичної партії з 1964 року (Генеральним секретарем став у 1966-му) і до смерті в 1982-му, найдовший очільник радянської держави після Сталіна. Народився в Кам'янському (нині Кам'янське) на Дніпропетровщині в робітничій родині, починав металургом.
Перед нами посередній управлінець, який опинився на вершині завдяки апаратній грі та вмінню балансувати між угрупованнями у владі. У публічних промовах — церемоніальний, монотонний; у приватних спогадах сучасників — людиничний, любитель полювання та анекдотів.
Останні сім років правління — фізична деградація і системний застій («ера застою»). Робочі щоденники в трьох томах фіксують виключно зустрічі та полювання, без жодних особистих чи глибших роздумів. Парадокс Брежнєва: тривала влада з мінімальним змістовим слідом.
